Формування і
розвиток високо інтелектуальної, свідомої особистості з громадською позицією,
готовою до конкурентного вибору свого місця в житті,всебічний розвиток учня як
особистості, її нахилів, здібностей, талантів, професійне самовизнання,
формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеного суспільними,
національно-культурними потребами обсягу знань про природу, людину, суспільство
і виробництво, екологічне виховання, фізичне вдосконалення – це завдання, які
ставить перед собою не тільки кожний класний керівник, педагог, а всі члени
методичної комісії класних керівників Перечинського професійного ліцею.
Як досягнути
поставленої мети, яку ставить перед класним керівником сьогодення? Розвиток
суспільства іде вперед захлинаючись
інформаційно - технічним прогресом, але людські цінності залишаються
незмінними. Тому, найважливішою річчю, на яку наші учні мають право, – є
радість. Радість від смаку життя, радість від свого оточення. Як досягти
гармонії між завданнями поставленими сучасністю і внутрішнім світом учня? Життя
в ліцеї кожного учня це перемоги і поразки, задоволення і розчарування. Як
розвивати внутрішній світ учня при цьому зберігши чистоту і самобутність
дитини?
Сказати, що
виховання – складна справа, то все одно, що сказати, що земля – кругла, а небо –
безкрає. Справді, це твердження годі заперечити... І тому класні керівники
вчаться мистецтву виховання, адже йдеться про здоров’я фізичне і психічне
дитини, а класний керівник несе відповідальність за колектив, який йому
довірили, доручили.
Існує така притча:
Якось до одного села прийшов і залишився там жити старий
мудрий чоловік. Він любив дітей і проводив з ними багато часу. Ще він любив
робити їм подарунки, але дарував тільки крихкі речі. Як не намагалися діти бути
акуратними, їх нові іграшки часто ламалися. Діти засмучувалися і гірко плакали.
Проходив якийсь час - мудрець знову дарував їм іграшки, але ще більш тендітні.
Одного разу батьки не витримали і прийшли до нього:
- Ти мудрий і бажаєш нашим дітям тільки добра. Але навіщо
ти робиш їм такі подарунки? Вони стараються, як можуть, але іграшки все одно
ламаються, і діти плачуть. Але ж і іграшки такі прекрасні, що не грати з ними
неможливо.
- Мине зовсім небагато років. - посміхнувся старець, - І
колись хтось подарує їм своє серце. Можливо мої іграшки навчать їх поводитися
потім з таким безцінним даром хоч трохи акуратніше...
Мораль притчі,на
сьогодні, мабуть така:бурхливий розвиток науково – технічного процесу не дає
нам права забувати про людські цінності. Люди, які займаються вихованням, а
саме класні керівники мають постаратися дати учням якнайбільше життєвих
навичок, якнайбільше розширити кругозір. Все це дуже знадобиться їмнадалі,
дозволить легше освоювати проблеми дорослого життя.
Для того, щоб
виховувати почуття кожного учня, достукатися до маленького сердечка, зрозуміти
і не нашкодити в навчальному закладі члени методичної комісії класних
керівників працюють за такими напрямки:
•
громадянське
виховання;
•
родинно-сімейне
виховання;
•
військово-патріотичне
виховання;
•
трудове
виховання;
•
художньо-естетичне
виховання;
•
моральне
виховання;
•
екологічне
виховання;
•
формування
здорового способу життя;
•
превентивне
виховання;
•
сприяння
творчому розвитку особистості.
Виховання творчої
особистості, одне з найважливіших питань і завдань, які покликані розв’язувати
усі ланки виховання в нашому ліцеї і класні керівники використовують різні формами
виховної роботи:
•
Інформаційно-масові
(дискусії, диспути, конференції, "філософський стіл", "відкрита
кафедра", інтелектуальні аукціони, ринги, вечори, подорожі до джерел
рідної культури, історії держави і права, "жива газета", створення
книг, альманахів).
•
Діяльнісно-практичні
(творчі групи, екскурсії, свята, театр-експромт, ігри-драматизації, ярмарки,
народні ігри, огляди-конкурси, олімпіади).
•
Інтегративні
(шкільні клуби, КВК, фестивалі, асамблеї з проблем традицій, культури, політики
і права, гуртки).
•
Діалогічні
(бесіда, міжрольове спілкування).
•
Індивідуальні
(доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота тощо).
•
Наочні
( музеї ліцею, кімнати і зали, галереї,виставки учнівської творчості, книжкової
виставки, тематичні стенди тощо).
Кожний класний
керівник намагається виявити талановиту дитину, її тонку спостережливість,
зосередженість, посидючість, вміння наполегливо переслідувати поставлену мету,
самостійність, незалежність у діяльності. Обдаровані діти, як правило мимоволі
привертають до себе увагу.
Мистецтво виховання
– мистецтво пробудження у вихованця його власних сил.Виховуючи, розвиваючи
талант, ми повинні також пам’ятати, що не можна перевантажувати, не можна змушувати
постійно займатись улюбленою справою. Все це може стати причиною неврозу,
психічного захворювання або ж розвинути в учня пихатість і претензійність.
Існує думка, що
кожна дитина - це джерело здібностей, по-своєму талановита, інакше, всі діти
обдаровані. Аот класний керівник повинен проникнути у внутрішній світ кожного учня
і слід пам’ятати, щонедоцільно підганяти всіх учнів під одну мірку. Це
призводить до духовного рабства.
Взаємодія класного
керівника і учня перш за все залежить від педагога, його вправності, ступеня розвитку
педагогічної майстерності. У вихованні учнів, потрібно знаходити раціональний
підхід до кожного учня. Тому, що в учня бувають свої – малі і великі – тривоги,
обіди, нещастя. Досвідчені класні керівники, які володіють високою емоційною
культурою, відразу здатні розібрати, що в учня щось не так. Це видно перш за
все по очах, очі – «дзеркало душі».Відчувати, розуміти, цінити і творити - це мистецтво, яке передають
досвідчені класні керівники молодим колегам.
Існує і інша сторона медалі. Неодноразово на засіданнях
методичної комісії ми розглядаємо питання поведінки учнів, їх зухвалість,
агресивність, неадекватну поведінку, одним словом, розглядаємо дисципліну,так
би мовити,неслухняних або важких учнів.
Громадські стереотипи авторитарно диктують - хороша
дитина - це дитина покладлива, покірна, підконтрольна. А у вашій групі є бешкетник?І
в наших групах є учні, які порушують дисципліну. І нічого тут дивного немає, а
головне, і в такого учня є всі шанси вирости хорошою людиною, якщо
класний керівник йому допоможе. Неслухняні,
непокірливі або може гіперактивні учні
мусять себе якимись чином проявити, бо тільки тоді вони живуть повноцінним
життям. Адже це сильна
особистість, ініціативна і спроможна відстоювати свої права. Однак, якщо учня
слухати і чути, проблеми з неслухняністю просто не виникає. Завжди можна
домовитися.З них виростають яскраві, творчі особистості, про це свідчать
біографії великих людей, наприклад, Чарльз Дарвін у дитинстві мав інтерес лише до стрілянини, метушні з собаками
та до ловлі щурів, передрікали, що він буде ганьбою для своєї сім'ї.
Гельмгольца, який не виявляв завзяття до навчання, вчителі визнавали мало не
недоумкуватим. У Ньютона були погані оцінки з фізики та математики. Багато з
тих, хто досяг надалі вершин слави і світового визнання, в дитинстві були
другорічниками: Гоголь і Гончаров, Достоєвський і Бунін, Чехов і Еренбург.
Виявляється, і генії не справлялися часом зі шкільною програмою, були
непосидючі, не могли зосередитися на чому потрібно.У школі Білл Гейтс не мав
успіхів із граматики, суспільствознавства й інших предметів, які він вважав
тривіальними, але отримував вищі оцінки з математики.До кінця початкової школи
погана поведінка Гейтса стала хвилювати його батьків і вчителів настільки, що
його відправляли до психіатра. А ставши успішною людиною,Білл Гейтс виступаючи
перед старшокласниками, підкреслив, що щоденне навчання оптимізму і
політкоректності формує покоління далеке від реальності, а це неминуче
призводить до невдач у дорослому світі.
Вчителі хочуть щоб
діти були слухняні.З такими учнями зручно і комфортно. А, може слухняність – це
відмова від своєї волі? Учень не робот,
а жива людина зі своїм характером, темпераментом, слабкостями і, як хочете
дивацтвами. Адже непослух - це прояв усвідомленої особистості, яка має свою
думку і не боїться її висловити. Так, непослух - зовсім не зло, як вважають багато.
Насправді це ж добре, коли учень знає, чого він хоче, а чого ні. Миж не хочемо
виховати безвольних рабів?!
Французький актор Ален
Делон сказав, - «Важка дитина — це нещаслива дитина»? Тому чим щасливішими
будуть ваші учні, тим легшим буде наше з ними спілкування. Даруйте учням свій
час і любов — у відповідь вони подарують нам багато приємних і радісних
хвилин. Для цього необхідно дотримуватися деяких порад: не
вимагайте від учнів миттєвої реакції, не примушуйте, а переконуйте, не контролюйте надмірно, не
карайте за правду, якщо вона і не подобається, не обманюйте, не маніпулюйте
учнями, не підганяйте події і не відкладайте їх, не забирайте право на помилку,
не муштруйте, і занадто не прив’язуйтесь до учня. Для того, щоб зрозуміти і
почути учня, в навчальному закладі проводяться такі форми роботи:
індивідуальна, групова, фронтальна, словесна, практична, наочна. Класні
керівники нашого ліцею працюють над різноманітними проектами, де основну
дослідницьку, пошукову роботу проводять учні під керівництвом педагога. Учні
люблять знаходити інформацію в Інтернеті, створювати презентації, форматувати,
редагувати знайдений матеріал. Формуючи групи за інтересами, ми охоплюємо всю
групу і для кожного знаходимо заняття за інтересом.
Розвиток інформаційно – комунікаційних технологій вимагає
від класного керівника нового підходу до сучасного учня. На допомогу приходить
найсучасніша техніка, комп’ютери, мережа Інтернет. Тому, в нашому навчальному
закладі для обміну досвідом створений Сайт методичної комісії класних
керівників. За допомогою, якого класні керівники можуть поділитися досвідом,
зайти цікавий матеріал для проведення виховних заходів, звернутися до
психолога, мають під рукою всю нормативну базу, необхідну для роботи. Це важливо і для учнів, бо вони активніше
приймають участь у виховних заходах, якщо інформація потрапляє на сторінки
сайту. Учні мають можливість показати свої фотографії батькам і знайомим.
Сьогодні, класному керівнику відводиться особлива роль і
місце, що підкреслюється в основних нормативних та законодавчих документах про
освіту. Вимоги до нього досить високі, що цілком закономірно. З огляду на це
кожен класний керівник має бути не тільки прекрасним фахівцем, а й володіти
високим мистецтвом виховання. Досягнення висот педагогічної майстерності
потребує максимальних особистих зусиль, енергії, природних нахилів і
здібностей, великої працездатності і чи не найголовніше – безмежного бажання
стати «класним» керівником.
Використані джерела
Комментариев нет:
Отправить комментарий