Освіта має бути спрямована на забезпечення кожній молодій
людині можливостей для всебічного розвитку, підвищення загальнокультурного і
професійного рівня, самоосвіти і самовиховання, вимагає суттєвого піднесення
якості навчання і виховання молоді, підготовки її до самостійного трудового
життя.
Знання наших учнів мають бути такими, які б відкривали
перед ними рівні можливості.
Ця вимога має реалізуватися і у вивченні інформатики,
адже вміння працювати на комп'ютері - це невід'ємна складова частина
професійної концепції майбутнього працівника будь - якої галузі господарства.
Завдання полягає в тому, щоб забезпечити максимально
сприятливі умови для розумового, морального, емоційного розвитку особистості,
всебічного розкриття здібностей учнів та творчого мислення. Цьому сприяє
здійснення принципів демократизації і гуманізації освіти навчального процесу.
Для цього на уроках інформатики використовую різні методи
і форми навчання. Що таке метод, а що таке форма навчання? Методи і форми
навчання взаємозв'язані: методи реалізуються в формах, а форми забезпечують
організацію і існування методів.
Метод навчання - це основний спосіб досягнення визначеної
дидактичної мети (засвоєння понять, теорії, розвиток навиків та здібностей). По
дидактичній меті форми можна класифікувати на :
Ø
Форми теоретичного навчання (лекція,
факультатив, гурток, конференція);
Ø
Комбіноване навчання
( урок, семінар,
домашня робота, консультація);
Ø
Практичне навчання ( робота в лабораторії)
Тому,
щоб досягнути поставленої мети
використовую різні форми і методи навчання, головне зацікавити учня і
розвивати його навики і здібності.
"Кожен з нас має здійснювати індивідуальний
вплив на конкретного вихованця, чимось зацікавити, захопити, надихнути
підлітка, пробудити в ньому неповторну особистість. Кожен з нас має бути не
абстрактним втіленням педагогічної мудрості, а живою особистістю, яка допомагає
підліткові пізнати не лише світ, а й самого себе. Ми мусимо бути для підлітків
зразком багатства духовного життя"
"Народження громадянина" В. Сухомлинський
Чому одні
люди досягають успіху в окремій галузі, а інші ні? Часто задаю собі риторичне
запитання. Підсвідомо виникають такі відповіді: пощастило, допомогли, приклали
максимум зусиль, займаються тим, що їм подобається. і т.д. Кожна з відповідай
має право на існування. Щодо мене, найправильнішою буде остання – вони
займаються тим, що їм подобається.
Так можна
сказати і про учнів, одні вчаться залюбки, інші люблять окремі предмети, а
деякі взагалі не мають бажання вчитися. Чому?...
Радість, любов, свобода, щастя, сміх – це життя. Що
необхідно зробити, щоб відчути смак життя? Відповідь проста – займатися
улюбленою справою. Якщо подобається садити квіти - робіть це, пекти торти –
печіть. Але хочу вас запевнити, що без інформатики та інформаційних технологій
тут не обійтися. Ви дуже любите шити? Вашими витворами захоплюються, повірте це буде не довго. Пройде деякий час і
ваші шедеври вже не будуть шедеврами. Технологія пошиття вдосконалиться, зміниться
обробка тканин, а ви цього не будете вміти. Для того щоб завжди бути в курсі
всіх новітніх технологій необхідно освоїти комп’ютер для того, щоб, наприклад,
скористатися послугами всесвітньої мережі Інтернет. Здобувши певний багаж знань
ви зможете відвідати віртуальні виставки, конкурси, ознайомитися з технологіями пошиття, поспілкуватися на
форумі з відомими модельєрами. Або навіть отримати майстер – клас по оформленні
аксесуарів не виходячи з швейної майстерні, або про вас дізнаються, і ви
отримаєте престижну роботу.
Знаннями з
інформатики повинні володіти всі, хто прагне вдосконалюватися, розвиватися
професійно, творчо, духовно, естетично. Для того щоб знання були міцними треба
вчитися, а допомогти зможе вчитель, який любить свою роботу, свій предмет та
учнів. Необхідно зацікавити своїх учнів, привити любов до предмету. Я прекрасно
розумію, що як би я не старалась, всі на відмінно знати не будуть. І це
нормально. Враховуючи індивідуальні можливості учнів, їх нахили і здібності не
можуть всі бути великими фізиками чи біологами, Білл Гейтцом чи Коцюбинським.
Необхідно зрозуміти кожного учня, проникнутись їхнім внутрішнім станом,
сутністю. Навчитися розвивати можливості своїх учнів, здібності і нахили, для
того, щоб сам учень зрозумів, які предмети йому краще дається гуманітарні,
природничі чи гуманітарно - природничі.
Звідси і випливає відповідь на дуже просте питання, чому один предмет учні
люблять, а інший ні, бо один предмет дається йому легко, а інший ні. Тут
звичайно важливу роль відіграє вчитель чи зуміє він підібрати необхідне завдання,
щоб учень виконавши його відчув задоволення. Коли все получається і ти чуєш
похвалу, то хочеться виконувати такі завдання ще і ще. Тут можна застосувати
принцип від простого до складного.
Викладаючи
інформатику в ПТНЗ вже не перший рік, зробила висновок, що викладати даний
предмет стає складніше. Постійно необхідно вдосконалювати свій рівень знань,
змінюються програми, а відповідно і програмне забезпечення. Всього ми своїх
учнів навчити не можемо, але наш обов’язок навчити вчитися. Я завжди готова до того,
що окремі учні деяким матеріалом, чи деякими програмами володіють краще. В такому випадку я стараюсь співпрацювати з
такими учнями, даю їм навчально – дослідницькі роботи. Наприклад «Переваги та
недоліки роботи в MS Word 2003 та MS Word 2007», «Пам'ять
персонального комп’ютера сьогодні», «Перспективи розвитку інформаційних
технологій», «Програми, якими я користуюсь щоденно» і т.д.
Також, дуже
доречна співпраця з іншими викладачами навчального закладу. Наприклад, вчитель
історії чи хімії дає завдання учням підготувати реферат чи презентацію по
деякій темі. Учень вивчає, досліджує, збирає інформацію, а вчитель інформатики
допомагає систематизувати, оформити роботу учневі використовуючи шрифти,
гіперсилки, анімацію, звук і т.д.
Інформатика - наука про методи та засоби опрацювання
інформації. Тому намагаюсь занурити учнів у захоплюючий світ персональних
комп'ютерів та алгоритмів. Учні повинні
почуватися в цьому світі зручно і впевнено - адже алгоритми і комп'ютери
супроводжують всі види нашої діяльності. Це стосується також інформації. Ми її отримуємо,
перетворюємо та пересилаємо щоденно. Вона надходить з різних джерел: книжок,
газет, радіо, телебачення, від учителів, друзів та родичів. З кожним днем її
стає все більше. Комп'ютери вчасно прийшли нам на допомогу. Сьогодні неможливо
уявити студента чи кваліфікованого спеціаліста розвиненої країни, який не
використовував би комп'ютер повсякденно. Ким би не стали наші учні в
майбутньому, вони повинні пам'ятати: наше суспільство перетворюється з
індустріального на інформаційне. А в ньому не лише професійний рівень, а й
культурний рівень визначається розумінням інформаційних процесів і вмінням
спілкуватися з комп'ютерами та персональними роботами.
Ставлю перед собою таку мету навчання: виховання в
учнів інформаційної культури, розвиток алгоритмічного мислення та здобуття
практичних навичок користування комп’ютером.
В підготовці до уроків використовую різні матеріали. Але,
щоб учні знали про призначення основних пристроїв комп'ютера, орієнтувалися у
файловій системі на диску, запускали програми і працювали з дискетою, опанували
клавіатуру і вміли створювати текстові файли і документи, ознайомлювалися з
музичним редактором і програмою для створення презентацій, а також з будь -
яким графічним редактором, вміли користуватися гіпертекстовим документами, комп'ютерними
енциклопедіями, системами допомоги тощо, спробували надсилати електронну пошту,
відшуковувати інформацію на WEB- серверах, знали головні елементи, з яких
складається WEB-
сторінка, були обізнані з програмами для вивчення різних предметів,
комп'ютерними іграми, що розвивають мислення, уяву, реакцію та інтуїцію необхідно
мати комп'ютер і працювати на ньому. Тільки працюючи за комп'ютером можна
здобути навички.
Свої уроки з інформатики починаю з історії розвитку
обчислювальної техніки. "Для чого нам потрібен комп'ютер?", - запитую
на першому уроці своїх учнів. Учні самі починають міркувати, де і для чого
використовують комп'ютер. Дальше, даю історичні довідки і вивішує таблицю з
датами. Систематичне, методично обґрунтоване введення в навчальний матеріал
елементів історії сприяє збудженню інтересу до інформатики та обчислювальної
техніки, кращому і свідомішому засвоєнню знань. Пропоную учням підготуватися до
семінару, де кожний може обрати собі тему, використовуючи хронологічну таблицю.
Семінар проводить після вивчення першого розділу.
На семінарі учні набувають досвіду колективної роботи,
вчаться самостійно виступати, висловлювати судження з приводу відповідей своїх
товаришів. Семінар є формою поглибленого вивчення вузлових питань теми,
встановлення взаємних зв'язків між ними.
Перший семінар проводжу таким чином:
Учні вибирають теми з таблиці "Історичні
довідки" і готуються на протязі 2-3 тижнів. Вони мають змогу опрацювати
самостійно літературу, знайти матеріал, який вчителем не був поданий на уроці,
або відкритий частково. При підготовці до семінару заздалегідь розділюю групу
на дві команди. Кожна команда ставить перед собою завдання, знайти якомога
більше історичних довідок.
Якщо є команди, то має бути і
журі. До журі входить по одному учневі з кожної команди і вчитель. Журі фіксує
дати та історичні довідки. Якщо історичні довідки співпадають, то кожна команда
отримує 1 очко, якщо ні - 3 очки. Наприклад, по хронологічній таблиці вони
дійшли до дати 1946 рік. Учні з команд виступають і розказують, які досягнення
в розвитку обчислювальної техніки були у 1946 році. І відповідно журі
підраховує кількість очок.
На такому семінарі учні вживають
багато нових слів, наприклад: інтегральна схема, кеш - пам'ять та інші. Тим
самим, вони мають знати значення нових слів. Учні самі проявляють інтерес, а
кожний старається не підвести свою команду. В подальшому проводжу з учнями
і інші семінари, серйозні, не у вигляді гри, але на цьому першому семінарі,
вони вчаться працювати з новим матеріалом, вчаться опрацьовувати різну
літературу, вчаться вибирати головне і бути першими
Звичайно, всі учні "горять" бажанням сісти за
комп'ютер, щоб попрацювати на ньому. Звичайно, не забороняє їм це зробити, але
більшість учнів ніколи не працювали на комп'ютері, тому вони
"посидівши" за комп'ютером вертаються за парти. Учні розуміють, що
потрібно набути навички, щоб вільно спілкуватися з комп'ютером, необхідно
вивчити будову комп'ютера та познайомитися з операційними системами та
прикладними програмами (на цьому етапі, вони, ще не зовсім володіють цими
словами).
Ще хочу відмітити, що на комп'ютері люблять працювати всі
без винятку учні, хоч теоретичний матеріал "хромає". Тут використовую
різні методи.
З вивченням нового предмету в лексиконі учнів з'являються
нові терміни, для того, щоб учні краще освоїли їх, то на уроках проводжу гру -
розминку. Називаю слово, а учні підбирають для нього синонім або мають
охарактеризувати його як найкоротше. Тоді учні мають поняття, що в операційній
системі DOS,
говоримо каталог або директорія, а в ОС Windows -
папка, і можуть "відрізнити" монітор від дисплея
На своїх уроках використовую кросворди. Кросворд - це
розвага. Коли учні розв'язують кросворд, то повторяють тему не одного уроку, а декількох.
Також, за допомогою кросвордів підводжу учнів до вивчення нової теми.
Наприклад, вивчаючи тему "Провідник" в кросворді ключовим словом буде
"провідник", а вивчаючи
графічний редактор, ключовим словом - "графічний".
Учні залюбки розв'язують такі кросворди, тим самим закріплюючи в своїй пам'яті
нові або раніше вивчені терміни та поняття.
Прийшла довгоочікувана мить. Перше практична робота на
комп'ютері. І тут зустрічаюся з проблемою. Але як кажуть: "нет худа без
добра". Учні, які ніколи не працювали на комп'ютері відчувають страх "щоб
я не поламає комп'ютер" і стараються сісти з тими учнями, які вже
трохи вміють працювати на комп'ютері. Учні, які мають поняття роботи на
комп'ютері, навчаться ще краще, а ті що не вміли відчувають занепокоєння і їм
важко самим працювати за комп'ютером. Тоді поступаю таким чинам. Даю на картці
практичне завдання, наприклад, трьом учням. І наголошую, що робота буде
зарахована, якщо ви всі будете вміти виконувати дане завдання, а якщо хтось
один не буде вміти виконати дане завдання, то робота не буде нікому зарахована.
Тобто в кожній групі є консультант, яким призначається учень, який швидше
сприймає навчальний матеріал, здатний пояснити його товаришам. Тоді учень, який
знає як виконати дане завдання, старається навчити ще двох своїх друзів. В
результаті задоволені всі: учні і вчитель, мети досягнуто з двох сторін.
Важливим завданням залишається
попередження неуспішності і відставання учнів у навчанні. Тому в умовах широкої
різноманітності методів і організаційних форм важливо враховувати індивідуальні
особливості учнів, їх діяльна, активна позиція в навчальному процесі, творче
співробітництво з ними вчителя. Намагаюся пробудити інтерес до навчання в
кожного, щоб урок сприймався учнем по принципу: не важко чи легко, а цікаво чи
ні "Безпосередній інтерес -
це великий рушій - єдиний, котрий веде вірно і далеко", - писав Ж.Ж.
Руссо.
Виконання лабораторної роботи
полягає в тому, що учні виконують завдання використовуючи обчислювальну
техніку. Виконання лабораторних робіт на уроках інформатики має не лише освітнє
і практичне, а й виховне значення в сфері формування культури праці, почуття
відповідальності, естетичного смаку.
Лабораторна робота має бути для
учнів виконанням роботи, яка приносить задоволення. Лабораторні роботи
проводяться, коли учні вже добре оволоділи програмовим матеріалом. Якщо
викладач говорить, що за лабораторну роботу вони будуть мати оцінку, то учні
приступаючи до виконання роботи відчувають деякого дискомфорту та занепокоєння.
А коли наголошую, що це дуже важлива робота, виконавши її учні допоможуть
підготувати бланки, чи набрати текст, які необхідно для бухгалтерії, для працівників ліцею, тоді учні приступають
до роботи з відповідальністю і бажанням. Виконують лабораторну роботу чітко,
впевнено та із задоволенням.
Розпочинаю уроки без напруження,
в ігровій формі, у формі спілкування. Тому на уроках використовую різні
вислови, тези, які знімають в учнів напруження.
Перед виконанням лабораторної
роботи проводжу фронтальне опитування, але для учнів це вияснення деяких
моментів, уточнення, про які вчитель "не чітко пам'ятає". Часто
вживаю вислів: "Я забула, учні, нагадайте мені...". Учні з радістю
"підказують".
Працюючи з графічним редактором,
пропоную намалювати малюнок і зберегти його. А головне наголошую, що малюнки
будуть роздруковані і буде організовано виставку на найкращий комп'ютерний
малюнок. От тоді починає працювати в учнів фантазія і вміння, що інколи важко
оцінити такі роботи. Одна робота краща за іншу. Тут проявляться здібності і
учнів, які теоретично не дуже підковані.
Перед виконанням лабораторно-практичної роботи проводжу
інструктаж і ознайомлюю учнів з послідовністю виконання завдань. Учні виконують
хід роботи, а в кінці виконаної лабораторної записують висновки. Текст лабораторної роботи має кожний учень на парті.
«Программы всякие важны -
Программы всякие нужни»
Із фольклору програмістів
Для мене актуальне питання - це, як навчити учнів
програмувати і як їх зацікавити. Коли я починала працювати на комп'ютері,
навчаючись ще в інституті, то починала вивчення інформатики з програмування. Ми, студенти, чітко знали, що
інформація, яку вносимо в комп'ютер, має бути написана на мові зрозумілій
машині. Але з розвитком комп'ютерної техніки, з появою різних програм, стало
просто працювати на комп'ютері, тому стараюся пояснити учням, як важливо вміти
програмувати, а це звичайно не просто. Недарма кажуть, що математика готує для
інформатики змістовну базу. Якщо учень має поглиблені знання з математики, то
йому легше зрозуміти суть задачі і легше записати на мові програмування.
На уроках інформатики використовую нестандартні задачі.
На першому етапі змінюю математичні задачі таким чином, щоб їх можна було
використовувати на уроках інформатики. Звичайно, опрацьовую дуже велику кількість
матеріалу, використовую досвіди різних педагогів, а в основному книги, брошури,
Інтернет.
Досвід показав, що кожен розділ алгоритмізації
(наприклад, лінійні, розгалужені, циклічні алгоритми тощо) має зміст починати
саме з типу нетрадиційних задач. В першу чергу ці задачі зацікавлюють учнів і
дозволяють у вигляді гри набувати перших навичок при розв'язуванні задач даного
розділу.
Другий, і не менш важливий момент, полягає в тому, що
одразу знімається психологічний бар'єр типу "Це я не зможу ", який
виникає в багатьох учнів при постановці задачі із суто математичною моделлю.
Надалі, після засвоєння такого типу задач, переходжу до більш формальних умов.
Досвід, не тільки мій, а й інших педагогів доводить, що ця система працює
краще, ніж звичайна, матеріал засвоюється легше, "граючи" і не
втрачається зацікавленість учнів. Після закінчення кожного розділу пропоную
учням придумати власну нетрадиційну задачу за результатами вивченого матеріалу.
Це і є чудовим закріпленням пройденої теми і свіжим матеріалом та поштовхом до,
їхніх, нових ідей в цьому напрямку.
На уроках інформатики, подаючи учням
"несерйозні" задачі, при розв'язуванні їх учні використовують базові
знання з математики, фізики, літератури, а також англійської мови, бо всі
команди на мовах програмування на англійській мові.
Інформатика перекликається з усіма предметами. Для того,
щоб скласти програму для розв'язання квадратного рівняння чи обчислити об'єм
піраміди необхідно знати формули. Учні, які знають ці формули, без проблем
запишуть їх на мові програмування. Обов'язково використовую формули практичного
значення.
Арифметичний вираз записати на мові
програмування
|
|
V=ПR2H
|
|
V=
 +S2) |
|
S=
 h |
|
Бухгалтерія на сьогоднішній день не обходиться без
комп'ютерної техніки. Вивчаючи MS ЕХСЕL, з
учнями розв'язую задачі, які безпосередньо необхідні для роботи. Наприклад:
нарахування заробітної плати, оформлення товарного чеку
Працювати з програмою MS ЕХСЕL
має вміти не тільки бухгалтер, а й столяр. За допомогою програми обчислюю з
учнями ціну вікна чи дверей, задавши розміри виробу.
Оцінка для учня - це плата за працю, терпіння, старання,
яку він приклав для вивчення предмету. Обов'язково пояснюю учневі, чому він за
відповідь одержав "8", а не "10". Для економії часу проводжу
тематичні атестації. За правильну відповідь на запитання учень отримує певну
кількість балів. Підрахувавши кількість балів учень може сам оцінити рівень
своїх знань
Для перевірки знань учнів використовую також
індивідуальні роботи на комп'ютері. Вивчаючи мову програмування, команди
вивчають заповнюючи таблицю. Картка складається з двох стовпців. В одному
стовпчику оператори та команди записані на англійській мові, а треба записати
на українській, або навпаки (українська - англійська).
Не секрет, що основна маса учнів з року в рік втрачає
інтерес до навчання. У розв'язанні цієї проблеми важливого значення надаю
використанню диференційованого підходу до навчання, що дає можливість кожному
учневі самовиразитись залежно від його розвитку й володіння навчальним
матеріалом. Диференційованому підходу до учнів сприяють і додаткові
індивідуальні заняття, робота спецкурсів, диференційовані домашні завдання.
Звичайно, проводжу уроки як
традиційні та і з використання інновацій, нетрадиційні, нестандартні уроки. Але
не треба забувати, що головна успішність професійної діяльності педагога –
висока ефективність кожного уроку. Інколи під ефективністю роботи вчителя
розуміють його оригінальну, незвичайну будову та новизну в прийомах роботи на
уроці. Але головне в уроці – результативність, треба розрізняти «ефективність»
та «ефектність». Ефект педагогічної діяльності може виражатися підвищенням
успішності учнів, оволодінням новими педагогічними технологіями. Ефективність
пов’язана з ефектом і, як правило, розуміється як ефект.
Проаналізувавши рівень успішності прийшла до висновку, що уроки нетрадиційні,
нестандартні, учні сприймають легко,
активно, жваво і відповідно ефективні та ефектні, тобто результативні.
Уроки уроками, а потрібно і відпочивати. Тематичні вечори
учні люблять і з задоволенням приймають участь. Стараюсь формувати в учнів
відчуття краси, розумової праці, усвідомлення її як джерела морального
задоволення і радості. Це складний процес, але домагаюсь, щоб на уроках і
позаурочний час забезпечити єдність цілей, засобів і результатів, які
пробуджують в учнів прагнення до краси. Стараюсь навчити своїх учнів трьом
речам:
РОЗУМУ,
ДОБРУ і КРАСІ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Баженов В.А., Зайчик В.О., Лізунов П.П., Шишов О.В.
Інформаційні технології в будівництві: Підручник. – К.: АРКА, 2003.
2. Глинський Я.М. Інформатика: 8-11 класи. Навч. Посібник
для загальноосвітніх навчальних закладів: У 2-х кн. – Кн. 2. Інформаційні
технології. 3-тє вид. – Львів: Деол, СПД Глинський, 2003.
3. Глинський Я.М.
Інформатика: 8-11 класи. Навч. Посібник для загальноосвітніх навчальних
закладів: У 2-х кн. – Кн.1. Алгоритмізація і програмування. 3-тє вид. – Львів:
Деол, СПД Глинський, 2003.
4. Глинський Я.М., Ряжська
В.А. Інтернат. Сервіси, HTML і web-дизайн: Навчальний посібник. 3-тє вид. – Львів: Деол,
СПД Глинський, 2005.
5. Гуржій А.М, Поворозник Н.І., Самсонов В.В. Інформатика та
інформаційні технології. – Харків: Компанія СМІТ, 2003.
6. Извозчикова
В. А. Информатика в
понятиях и терминах.-
М.:
Просвещение, 1991.
7. Корнієнко М.М. Інформатика: Довідник для учня та
абітурієнта. – Х.: Видавництво «Ранок», 2008.
8. Левин А.,
Самоучитель работы на компьютере.- Питер, 2001.
9. Мельник О.В. Інформатика: Шкільний словник-довідник. –
К.: Школа, 2006.
10.СУБД ACCESS: Конспекти уроків / Упорядник Н.Вовковінська. – К.: Ред.
загальнопед. Газ.,2004.
11. Шестопалов Є.А., Інформатика 10 – 11 клас - Тернопіль, 1998.
12. Шост Д.М. TURBO PASCAL: Навчальна книга. - Тернопіль: Богдан, 2003.
13.Професійно-технічна освіта: науково-методичні журнали
Міністерства освіти і науки України, №№ 1 — 12, 2003
14.В. А. Онищук, Дидактика
современной школы,
підручник для вчителів - Київ 1987 р.
15."Компьютер", журнали, №№ 7 — 10, 2004
16. Андреєєва В.М., Григораш В.В. , Настільна книга педагога
– посібник, Х: Вид. група «Основа», 2006
17. http://shkolazhizni.ru/archive/0/n-29780/
