Ефективність використання сучасних педагогічних технологій у навчально- виховному процесі

Зміни у політичному, економічному й соціальному житті суспільства, будівництво демократичної держави потребують кардинальних змін у багатьох галузях людської діяльності. За роки незалежності в Україні визначено нові пріоритети розвитку освіти, і, відповідно, розпочався складний процес її модернізації з урахуванням потреб сучасного інформаційно-технологічного суспільства. Інтеграція України в Європейський світовий простір актуалізує завдання підготовки нової генерації педагогів, які добре володіють інноваційними педагогічними технологіями та забезпечують високу якість навчання і виховання учнів у сучасних закладах освіти. Упроваджуючи інноваційні педагогічні ідеї, навчальні заклади мають значні можливості для впливу на суспільні уявлення щодо освітніх пріоритетів, розширення творчого кругозору педагогічного  загалу, удосконалення системи освіти.

Про те, що освіту необхідно вдосконалювати, змінювати  розуміють і викладачі, і учні,  і громадськість.  Лілія Гриневич в одному із виступі сказала: «Зараз в Україні учителі 20 століття вчать дітей 21 століття за методиками 19 століття». А  Кен  Робінсон про британську освіту висловився так: “Система освіти побудована в інтересах промисловості і по тій ж схемі…Школи і тепер нагадують заводи. Дзвінки, гудки, окремі корпуси, спеціалізація по окремих предметах. Діти і до сьогоднішнього часу  навчаються групами. Вони поділяються на вікові групи». Що необхідно зробити, щоб навчити учня не тільки улюбленого предмету, а навчити вміти застосувати знання в житті?

Педагоги Перечинського професійного ліцею в постійному пошуку педагогічних технологій щодо вдосконалення викладання предметів  в умовах сьогодення.

Слово "технологія" перекладається як "наука про майстерність". Будь-яка педагогічна технологія - це інформаційна технологія, оскільки основу технологічного процесу навчання складає отримання і перетворення інформації.

Педагогічна технологія - сукупність психолого-педагогічних установок, що визначають спеціальний набір і компонування форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів; вона є організаційно-методичним інструментарієм педагогічного процесу (Б. Лихачов).

Провівши моніторинг роботи педагогічного складу, встановлено, що викладачі використовують на своїх уроках різні педагогічні технології, а саме:

Технологія	Використання педагогами ППЛ
	Окремі елементи	Системно
Модульно-рейтингова		Попович М.І.
Проектна	Переважна більшість	Кишкан Л.Б., Мацо Є.Ю., Малеш Т.М., Попович М.І.,
Проблемне навчання	Переважна більшість	Петі О.Ю., Гарайдич Л.А., Гудак Е.П., Корпанець І.І.
Розвивальне навчання	Переважна більшість	Мощенкова Т.О., Ганич О.А., Герич М.В., Соханич А.Ю.
Інтерактивне навчання	Переважна більшість	Дудаш Г.М.,Келемен М.Ю.
Інформаційно - комунікаційні	Всі педагогічні працівники	Переважна більшість
Ігрова	Переважна більшість	Гудак Е.П., Зизич Т.В., Кишкан Л.Б., Ганич О.А.,
Диференційована технологія навчання	Переважна більшість	Мощенкова Т.О., Келемен В.В.,  Ролич І.М.

На роботі деяких викладачів зупинимося докладніше. Модульні технології навчання в своїй практичній діяльності використовує викладач суспільних дисциплін Попович М.І. починаючи з 2008 року.

Модульна система навчання є одним із видів особистісно-орієнтованого навчання та відрізняється від традиційної системи цілями й завданнями, програмно-методичним забезпеченням, організаційними формами та ін. Методика модульного навчання заснована на тому, що будь-який урок повинен сприяти як засвоєнню нової інформації, так і формуванню умінь і навичок обробки цієї інформації.

В 2013/2014 н.р. було проведено педагогічний експеримент з впровадження елементів модульної технології навчання в Перечинському професійному ліцеї. Дослідження проводилося у двох паралельних групах другого курсу: № 22 (професія «Слюсар з ремонту автомобілів») – експериментальна та № 23 (професія «Швачка») − контрольна. Для аналізу результативності на початку та в кінці експерименту в обох групах проводилося вхідне і вихідне тестування.

Контрольна група вивчала навчальний матеріал за традиційною формою навчання, експериментальна - засвоювала матеріал за модульною технологією.

У процесі реалізації технології повністю змінюється психологічний клімат у групі, оскільки робота учнів орієнтується на виконання різних видів самостійної діяльності, на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру.

Результати експерименту показали, що модульна система навчання дає змогу в більшій мірі забезпечити взаємозв’язок теорії з практикою, сприяє самооцінці, самоконтролю, а також успішнішій взаємодії між учнем і викладачем у порівнянні з традиційною формою навчання. Ці висновки підтверджуються результатами моніторингу навчальних досягнень в обох групах.

У системі модульного навчання епізодичність учіння просто неможлива. Чіткі графіки засвоєння теоретичного матеріалу та відпрацювання практичних робіт примушують учнів працювати. Важливу роль також відіграє той факт, що вони заздалегідь знають - за своєчасне та якісне виконання завдань отримають визначену кількість балів.

Методичні розробки уроків з використанням модульних технологій викладача Попович М.І. друкуються у фахових журналах:

«Історія і правознавство», Основа, №14,15,22-24, 2009 р., тема розробки «Країни Західної Європи у др. пол. ХХ – поч. ХХІ ст.»;  «Історія і правознавство», Основа, №8,9, 2010 р. «Світ після Другої світової війни»; Учительський журнал он-лайн, методична розробка теми «Населення світу» з використанням модульної технології навчання; інформаційно-методичний журнал «Вісник», стаття з досвіду роботи «Модульні технології навчання у професійно-технічній освіті»

В навчальному закладі активно впроваджуються проектні технології. Понад 60% педагогічних працівників пройшли навчання за освітньою програмою  Intel®  «Навчання для майбутнього».

Метод проектної технології  - це цікавий вид діяльності як для учнів, так і для педагогів. Працюючи над проектом учень набуває знань, які за дидактичним значенням виходять за межі окремого навчального предмету, а за своїм особистісним сенсом – за межі звичного ліцейного середовища, пов’язуючи учня з реальними соціальними проблемами.

Проектні технології стимулюють інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка передбачає розв'язання однієї або цілої низки проблем, пока­зують практичне застосування надбаних знань. Від теорії до практики, гармонійно поєднуючи академічні знання з прагматичними, дотримуючи відповідний їх баланс на кожному етапі навчання.

Робота над проектами дозволила учням долучитися до наукової роботи в Малій академії наук. Учениця нашого навчального закладу, брала участь у проекті «Енергетика третього тисячоліття»  і представляла його на обласному етапі МАН, про дослідження проблеми «Неологізми у поетичній творчості Ліни Костенко, Василя Стуса, Івана Драча» проект учениці зайняв третє місце в районному етапі.

Окремі педагогічні працівники нашого закладу поглиблено працювали над ефективністю впровадження даної технології. Герич М.В. брала участь у засіданні методичної секції викладачів української мови та літератури, світової літератури (он-лайн) з доповіддю «Проектна діяльність як засіб підвищення якості знань на уроках світової літератури»; Дудаш Г.М., ділилася досвідом впровадження проектних технологій на уроках спеціальних дисциплін під час  засідання педагогічних працівників швейного профілю ПТНЗ області.

У інформаційно-методичному збірнику Вісник 4/2014 розміщено методичні розробки уроків  з використанням проектних технологій Дудаш Г.М. «Європейський костюм ХХ ст.» та Мацо Є.Ю. «Рентгенівське випромінювання»

В педагогічній діяльності викладачі закладу використовують і елементи інтерактивного навчання.

За О.І Пометун, суть інтерактивного навчання полягає в тому, що „навчальний процес відбувається  за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де й учень, і вчитель є рівноправними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють”. 

Головною метою інтерактивного навчання є підготовка  особистості до реального життя, формування громадянської позиції, перехід від особистості учня, що самоідентифікується до особистості, яка самореалізується. Інтерактивні технології стимулюють потребу учня в реалізації свого потенціалу. Освітні та розвивальні цілі виступають  як супутні. Використання інтерактивного навчання  дозволяє значно  збільшити відсоток засвоєння інформації (до 90 %); навчання орієнтоване, на відміну  від традиційного, не тільки на засвоєння знань, але й на розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання. Головним джерелом мотивації є інтерес самого учня, в результаті чого навчальній діяльності притаманний високий рівень активності.

 Інтерактивні вправи, які найчастіше використовуються нашими викладачами: робота в парах, кошик ідей, «синтез думок», акваріум, коло ідей, мікрофон, незакінчене речення, мозковий штурм, ажурна пилка, аналіз ситуацій, дерево рішень, прес-метод, кейс-метод, займи позицію, дискусія, вирішення проблем , обговорення проблеми в загальному колі і т.д.

При використанні таких технологій у нашому навчальному закладі виявлено, що результати, отримані внаслідок використання цих прийомів, значно перевищують усі ризики. Головне, що можна виділити при використанні інтерактивних технологій  у навчальному процесі  це формування сталої і позитивної  мотивації до навчання і формування стійких пізнавальних умінь і навичок.

Сучасні комп'ютерні технології в поєднанні з новітніми освітніми технологіями стають ефективними для підготовки учнів з визначеним набором освітніх компетенцій, які мають підготувати молодь до майбутнього життя в сучасному інформаційному суспільстві.

З розвитком сучасних технологій у викладачів з’являється все більше можливостей створення матеріалів до уроків, які враховують власні потреби при викладанні предмету. Володіючи навичками роботи з ІКТ, викладачі активно розробляють дидактичні засоби, залучаючи до цього процесу й учнів, вдосконалюючи їхні навички виготовлення сучасного інформаційного продукту.

Розвиток комп'ютерної техніки, засобів телекомунікацій та відповідного програмного забезпечення дає можливість педагогу використовувати різні форми освітнього процесу: веб-квести, блоги,  відео конференції,  проекти, практикуми,  віртуальні подорожі,  предметні сайти та ін.

В навчальному закладі йде підготовка до впровадження нових технологій навчання та виховання, що поєднують можливості сучасних комп’ютерних технологій та різноманіття форм навчання. Необхідно навчитися проектувати навчальний процес по новому, який  спрямований на формування в учнів навичок, необхідних їм для життя і роботи в умовах цифрового суспільства. Використовуючи відкриті інтернет-ресурси, сучасні  технологічні способи подання інформації педагог може проводити  уроки на блогах, викорисовувати Google Диск, що дозволяє відкривати файли  зі смартфона, планшета чи комп'ютера, мати  спільний доступ до файлів і папок, спільне створення форми Google у навчанні: створення вікторин, анкет, опитувальників і текстів для блогу, створення блогів,  розміщення фотографій і малюнків, текстових документів і таблиць, аудіо- та відеофайлів, які необхідні для роботи та висвітлення ліцейного життя учнів. Залучати до роботи інших користувачів, колег, друзів  для  перегляду, редагування і завантажування файлів, просто надіславши запрошення. Кордони стираються, класні кабінети розширюються.

 Педагог зобов’язаний  враховувати сьогоднішні тренди навчання:

-         E-learning (електронне навчання);

-         Он-лайн курси;

-         Геймифікація   навчання;

-         Мобільна освіта;

-         Навчання в неформальній обстановці;

-         Урок поза стінами навчального кабінету;

-         Візуалізація: інфографіка, скрайбинг, ментальні карти, сторітеллінг.

Щоб стати особистістю XXI століття, сучасному педагогу і учневі потрібно не просто оволодіти базовими комп'ютерними навичками, а й навчитися відбирати і аналізувати інформацію, отримувати нові знання, вибудовувати систему ефективних комунікацій і співпрацювати з людьми різних культур. Сьогоднішній час вимагає від викладача, майстра виробничого навчання мобільності, наполегливості, впертості, не боятися поразок та бажання вчитися щоб залишатися професіоналом своєї справи.  Люди, які уникають невдач, також уникають успіху. 

Література

1.     https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C

2.     http://teacher.at.ua/publ/shho_take_integracija_integrovani_uroki/19-1-0-3457

3.     https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%BD,_%D0%9A%D0%B5%D0%BD    

4.     https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%8F

5.     http://life.pravda.com.ua/society/2013/10/5/140242/

6.     https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%BD,_%D0%9A%D0%B5%D0%BD

7.     http://tourlib.net/books_ukr/pedtur32.htm

Цікаві моменти ліцейного життя

 

Навчальна література, електронні засоби навчання, Intel-навчання, програмне забезпечення.

Час, в який ми живемо, дивовижний своїми звершеннями. Проникнення в морські і земні глибини, в таємниці живої клітини, створення матеріалів із заданими властивостями, управління процесами за допомогою машин і багато-багато іншого, про що раніше тільки мріяли, стало під силу людині. Темпи науково-технічного прогресу постійно зростають. Щоб краще підготувати учня до величного і почесного діла вчителеві необхідно регулярно працювати, оволодівати «всіма тими багатствами, що їх виробило людство», щоб  передати знання своїм учням.

«Якщо хочете чогось навчитися – робіть це!»

Роберт С. Шанк

Справжній фахівець, навіть набувши певного досвіду, ніколи не зупиниться, переосмислює вже пізнане, завжди шукає щось нове, доповнює власні наробки, збагачується досвідом колег. Сьогодення вимагає постійно вчитися ґрунтовно, але економно і швидко. Тому на допомогу проходять різні засоби навчання, а серед них невід’ємною частиною є навчальна література. Це звичайно підручники, посібники (навчальні, методичні, науково-методичні) довідники, довідникова література, збірники, тощо.

Скільки треба прочитати, проаналізувати, дослідити відповідної літератури, щоб підготуватися до уроку і донести свої знання учням?  Педагоги постійно працюють над підготовкою до занять, вибором матеріалу, а також способу його подачі.  Педагоги, повинні  дати запас знань своїм учням, а головне навчити цей запас майстерно поповнювати та використовувати. Навчальна література дає змогу учням засвоїти програмовий матеріал, дозволяє самостійно працювати під керівництвом учителя, здійснювати самоперевірку. Завдання педагога навчити учня працювати з книгою, навчити різних форм конспектування опрацьованого матеріалу (план, конспект, тези, виписування цитат, анотування, рецензування, складання довідки, формально – логічної моделі, матриці ідей, тематичного тезаурусу, графічні записи і т.д.). Розгляд і аналіз учнями таблиць, малюнків та інших ілюстрацій, вміщених у підручнику, дає змогу синтезувати прочитане, встановити зв’язки між розглядом та аналізом з текстом підручника та знаннями, здобутими раніше. Робота з книгою дає можливість обробити інформацію у припустимому темпі та у зручний час.

Щоб щось робити інакше, потрібно уміти і бачити інакше.

 Пол Еллер

 На сьогоднішній день ніхто не уявляє собі життя без комп’ютера.  Новітні технології заповнюють наше життя щоденно. Тому, крім навчальної літератури, тобто традиційного навчання, при проведенні уроку необхідно використовувати електронні засоби навчання.

Метою будь-якого проекту електронного навчання є забезпечення якісного здобуття знань учнями за допомогою інформаційних технологій. Для того, щоб встановити який електронний засіб потрібно для проведення уроку необхідно визначити мету  застосування технології  (навчання, вправи, екзамени, подання матеріалу, прямий контакт, дискусійний форум)

Досить часто недостатній рівень технічних вмінь та навичок учнів користуватися інформаційними технологіями стоїть на заваді досягнення конкретних навчальних цілей. Поряд з цим, подібну ж проблему створює відсутність, чи просто мала кількість технічних засобів, як, наприклад, комп’ютерів.

На сьогоднішній день і не кожен вчитель психологічно готовий до використання як інформаційно-комунікативних технологій так і інтерактивних технологій навчання, розуміє тенденції розвитку інформаційних технологій, можливості та результати їх впровадження.

Вміння застосовувати електронні засоби навчального призначення (наприклад з фізики, хімії, біології, літератури),  знання апаратних засобів (принтер, сканер, веб-камера, інтерактивна дошка) полегшить підготовку до уроку. Викладачі з різних предметів зуміють підготувати урок за допомогою конструкторів, надрукувати конспект та роздатковий матеріал, підготувати контрольну роботу та роздрукувати у відповідній кількості, що допоможе  збільшити час на уроці не втомлюючи учнів переписуванням. Вчитель разом з учнями може підготувати презентацію до відповідної теми.  Спостерігаючи за учнями можу відмітити, що вони з великим задоволенням створюють презентації, а якщо вчитель предметник допоможе у підборі матеріалу і поставить перед учнем правильно завдання, то користь буде подвійною. Створюючи такі презентації педагог розширює не тільки знання учнів, а й сам вдосконалюється, збагачуючи свій професійний досвід. Найефективнішими з огляду на розвиток навичок мислення учнів та навичок до самостійної дослідницької діяльності є засоби, які проектуються та розробляються самими учнями при вивченні навчального матеріалу. Викладачі відзначають високий рівень мотивації учнів до навчання у випадках, коли учням надається можливість за допомогою інформаційних технологій  представляти результати цікавого для них навчального проекту, що виконувався під керівництвом педагога.

Викладач формує інформаційну культуру учнів на своїх уроках. Для цього педагог має бути підготовленим, мати сукупність знань, навичок та вмінь, що формуються в процесі навчання та самонавчання інформаційними технологіями.

Звичайно для цього існують курси  «Інтел® Навчання для майбутнього»,  або будь-які інші курси, які допоможуть у подоланні проблеми,  але не завжди є час відвідати відповідні курси. Навіть, якщо вчитель і пройшов курс навчання, то існує психологічний бар’єр, який не дозволяє вільно спілкуватися, наприклад, з комп’ютером, вже не говорю про інші апаратні засоби.  Дуже часто курси формують тільки технологічну компетентність вчителя, що дає їм можливість працювати з окремими програмами, але не допомагає змоделювати та провести урок з впровадженням електронних засобів навчального призначення в комп’ютерному кабінеті. Тому тут постійно має бути співпраця викладачів предметників з викладачів інформатики. Викладачі інформатики та методисти повинні проводити навчання педагогів та майстрів виробничого навчання  основ комп’ютерної грамотності та впровадження інформаційних технологій в навчально виховний процес.

В наш мобільний час комп’ютер та технічні засоби стали невід’ємною частиною нашого життя. Але не всі викладачі так можуть сказати, тому наш обов’язок навчити їх користуватися і програмними, і апаратними засобами, і Інтернетом для раціональнішого використання часу, для впевненості в свої можливості  і просто для себе. Вміння працювати з текстовими, графічними, табличними процесорами, з програмами для створення електронних презентацій, програми для створення публікацій, сайтів урізноманітнять уроки та зацікавлять учнів.